Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (41)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Чернобровий В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Чернобровий В. В. 
Гастродуоденальні захворювання: нозологічні та статево-вікові особливості показників експрес-гастро-рН-моніторингу [Електронний ресурс] / В. В. Чернобровий // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 4(49). - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_4(49)__23
2.

Мелащенко С. Г. 
Динаміка сироваткових пепсиногенів на тлі прийому подвійних стандартних доз омепразолу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та функціональні шлункові диспепсії [Електронний ресурс] / С. Г. Мелащенко, В. М. Чернобровий, Я. О. Байол, Н. М. Кізлова // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_7
Зазначено, що у літературі повідомлялося, що концентрації сироваткових пепсиногенів наростають під час прийому інгібіторів протонної помпи (ІПП). Однак величину цих змін остаточно не оцінено. Вивчено зміни рівнів пепсиногену I (ПГ-1) і пепсиногену II (ПГ-2) на тлі терапії омепразолом, що приймали перед сніданком у подвійній стандартній дозі (40 мг). Режим призначення ІПП повністю відповідає звичайному ІПП-тесту. Було дві групи хворих: 1-ша (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) - 10 жінок і 9 чоловіків, середній вік <$E (52,37~symbol С~3,25)> року; 2-га (функціональна диспепсія) - 11 жінок і 8 чоловіків, середній вік <$E (48,37~symbol С~3,56)> року. З'ясовано, що в 1-й групі рівень ПГ-1 збільшувався з <$E (141,90~symbol С~7,99)> до <$E (177,61~symbol С~7,81)> мкг/л, у 2-й групі - з <$E (115,02~symbol С~10,16)> до <$E (152,37~symbol С~12,33)> мкг/л (<$E p~<<~0,05>). Рівень ПГ-2 змінювався аналогічно. У 1-й групі рівень ПГ-2 підвищувався з <$E (21,65~symbol С~3,13)> до <$E (32,64~symbol С~3,42)> мкг/л, у 2-й групі - з <$E (14,84~symbol С~1,64)> до <$E (23,55~symbol С~2,37)> мкг/л (<$E p~<<~0,05>). У шести випадках абсолютне збільшення ПГ-1 не сягало порогового значення 7,0 мкг/л, визначеного як рівень недостатньої ацидоінгібіції. Двоє з цих пацієнтів мали атрофічний гастрит (ПГ-1 <$E <<~50> мкг/л, співвідношення ПГ-I/ПГ-II <$E <<~3,0>), у решти чотирьох пацієнтів не було атрофічного гастриту, але в половині випадків вони не реагували адекватно на прийом ІПП. Виявлено вірогідну кореляцію між підвищенням рівня ПГ-1 і зникненням рефлюксних скарг, оцінених за динамікою RS-кластера опитувальника GSRS.
Попередній перегляд:   Завантажити - 434.173 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Чернобровий В. М. 
Пептична стравохідно-шлунково-дуоденальна патологія: кислотоінгібувальна ефективність стандартної пероральної дози препарату "Золопент" (пантопразол) у динаміці спостереження за даними експрес-гастро-рН-моніторингу [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, Н. М. Кізлова // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 6. - С. 68-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2012_6_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 175.06 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Чернобровий В. М. 
Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт: актуальні питання застосування препарату "Укрлів" — урсодезоксихолевої кислоти (перспектива добового езофаго-імпеданс-рН-моніторингу) [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.594 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Чернобровий В. М. 
Сучасні аспекти діагностики і фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_3_16
28 - 29 березня 2013 р. у Вінниці за ініціативи Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова відбувся традиційний науково-практичний симпозіум з актуальних питань сучасної гастроентерології. У доповіді проф. В. М. Чернобрового розглянуто сучасні аспекти діагностики і фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), зокрема застосування прокінетиків на прикладі домперидону. У межах симпозіуму відбувся круглий стіл на тему: "ГЕРХ і функціональні розлади стравоходу: диференціальна діагностика та диференційоване лікування (презентація діагностичних можливостей езофаго-імпеданс-pH-моніторингу)". У доповіді доцента С. Г. Мелащенка освітлено діагностичні можливості езофаго-імпеданс-pH-моніторингу, зокрема на прикладі оригінальної української методики.
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.233 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Чернобровий В. М. 
Урсодезоксихолева кислота: клінічна практика (минуле та сьогодення) [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 1. - С. 99-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_1_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 530.969 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Чернобровий В. М. 
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 3. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_3_9
8.

Чернобровий В. М. 
Езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг: обґрунтування діагностики біліарного рефлюксу та застосування урсодезоксихолевої кислоти [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.333 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Мелащенко С. Г. 
Діагностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-РН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом [Електронний ресурс] / С. Г. Мелащенко, В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Гастроентерологія. - 2015. - № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_2_3
Мета роботи - оцінка діагностичних можливостей 200-хвилинного постпрандіального MII-pH-моніторингу у порівнянні з 24-годинним дослідженням. Пацієнти були розділені на 2 групи: 1-ша (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) - 6 жінок і 9 чоловіків, середній вік яких становив 44,8 +- 4,2 року, 2-га (функціональна шлункова диспепсія) - 6 жінок і 7 чоловіків, середній вік яких становив 49,2 +- 3,9 року. Проаналізовано дані за 200 хв дослідження і дані за увесь 24-годинний період. У тестовий період включено 45 хв до провокаційного стандартного сніданку (507 ккал) і 140 хв після. Кореляція між показниками обох обстежень була сильною: для кількості кислотних рефлюксів - r = 0,88 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,76 +- 0,95); для загальної кількості рефлюксів - r = 0,82 (95 % ДІ 0,64 +- 0,92). Для часу з pH менше 4-х кореляція була дещо гіршою - r = 0,69 (95 % ДІ 0,41 +- 0,85). Обчислення нормативу кількості рефлюксів проведено за допомогою ROC-кривої. Патологічним рефлюксом вважалась наявність кількості кислих рефлюксів більше 6-ти епізодів протягом 200-хв періоду і більше 40-а для 24-годинного періоду, загальна кількість рефлюксів більше 17-ти епізодів протягом 200-хвилинного періоду і більше 74-х для 24-годинного періоду. У цілому результати продемонстрували, що 200-хвилинне дослідження можна повною мірою використовувати для кількісної оцінки гастроезофагеального рефлюксу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.085 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Чернобровий В. М. 
Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на засадах загальної практики – сімейної медицини: досвід роботи комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" м. Вінниці [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, Л. В. Фіщенко // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_5
На прикладі діяльності Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Вінниця висвітлено проблеми та досвід впровадження сімейної медицини, серед яких розмежування та взаємодія між первинним та вторинним рівнем надання медичної допомоги, впровадження сучасного інформаційного забезпечення, телемедицина, фінансування закладу, диференційована оплата праці медпрацівників.
Попередній перегляд:   Завантажити - 166.642 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Чернобровий В. М. 
ХІ міжрегіональна науково)практична конференція "Загальна практика–сімейна медицина: організація, актуальні питання діагностики, лікування та профілактики" (03.11.2016, м. Вінниця) [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. І. Швидюк, А. Р. Гайдаш // Семейная медицина. - 2016. - № 6. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_6_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 150.346 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Чернобровий В. М. 
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: шляхи вирішення клінічних проблем у загальній практиці–сімейній медицині [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Семейная медицина. - 2016. - № 6. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_6_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.239 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Чернобровий В. М. 
Порівняльні особливості кислотосупресивного ефекту першої дози езомепразолу за даними багатогодинного гастро-рН-моніторингу (фармакопроби) [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 5. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_5_10
Мета роботи - вивчити кислотосупресивну дію першої дози (40 мг) езомепразолу (езолонг, Органосін Лтд, Індія) у порівнянні з пантопразолом. Обстежено 12 хворих на пептичну стравохідно-шлунково-дуоденальну патологію (неерозивний езофагіт, гастродуоденіт), у яких вивчено особливості кислотосупресивного ефекту першої дози езомепразолу (40 мг перорально) за даними багатогодинного гастро-pH-моніторингу (фармакопроби). Одержані дані порівнювали з результатами обстеження 16-ти хворих на пептичну стравохідно-шлунково-дуоденальну патологію, в яких фармакопробу проводили із застосуванням пантопразолу (40 мг перорально). Кислотоблокувальний ефект езомепразолу за величиною показників pH Х-М та ФІ pH 0 - 1 (гіпоацидність) був кращим на 1-шу і 3-тю год після прийому стандартної дози препарату у порівнянні з пантопразолом. На 4-ту год за кислотосупресивним ефектом препарати достовірно не відрізнялися. Висновки: кращий кислотосупресивний ефект першої дози езомепразолу можна використати в клінічних ситуаціях, які потребують прискорення кислотосупресивної дії інгібітора протонної помпи, починаючи з першої години після перорального прийому стандартної дози препарату.
Попередній перегляд:   Завантажити - 150.8 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Чернобровий В. М. 
Пантопразол: особливості фармакокінетики, кислотопригнічувальної дії, клінічної ефективності та безпечності застосування [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.323 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Чернобровий В. М. 
Досвід проведення виїзних бригадних оглядів в амбулаторіях і центрах пмсд районів вінницької області [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 135-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_57
Попередній перегляд:   Завантажити - 136.354 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Чернобровий В. М. 
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. І. Черноброва, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.691 Mb    Зміст випуску     Цитування
17.

Чернобровий В. М. 
Взаємозв’язок інфекції Нelicobacter pylori, цукрового діабету 2 типу та ожиріння: інтригуючі питання, які варті обговорення [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, О. І. Черноброва // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4. - С. 120-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_4_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.497 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Чернобровий В. М. 
Актуальні питання діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з коморбідним перебігом у загальнолікарській практиці [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин, О. І. Черноброва // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 2. - С. 175-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 234.619 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Палій І. Г. 
Критерії ефективного ацидоінгібування при проведенні антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами експрес­гастро­рН­моніторингу) [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, В. М. Чернобровий, С. В. Заїка, І. В. Чернова, Н. М. Кондратюк // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2019_3_7
Мета роботи - встановити критерії значень pH експрес-гастро-pH-моніторингу для проведення успішної ерадикацїї Helicobacter pylori. Проаналізовано результати експрес-гастро-pH-моніторингу 49 хворих із кислотозалежними захворюваннями стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, інфікованих H. pylori. Пацієнтам призначали трикомпонентну антигелікобактерну фармакотерапію в стандартних дозах двічі на добу: інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін або орнідазол. Курс лікування становив 7 днів. Експрес-гастро-pH-моніторинг проводили на (<$E6,7~symbol С~0,6>) добу прийому схеми ерадикацїї H. pylori з використанням ацидогастрографа АГ-1pH-М та електродної гастроентерологічної системи, створених медико-інженерним колективом під керівництвом проф. В. М. Чернобрового. За результатами контрольного дихального уреазного тесту з <$Enothing sup 13 roman C>-міченою сечовиною (IRIS, Wagner, Німеччина) хворих було розподілено на дві групи: 39 осіб (23 чоловіка та 16 жінок) з успішною ерадикацією H. pylori, утворили групу 1, 10 хворих (5 чоловіки та 5 жінок) із невдалим антигелікобактерним лікуванням - групу 2. Середній вік групи 1 становив (<$E41,7~symbol С~2,7>) року, зріст - (<$E171,2~symbol С~1,5>) см, маса тіла - (<$E70,5~symbol С~2,2>) кг, середній вік групи 2 - (<$E46,4~symbol С~5,8>) року, зріст - (<$E169,6~symbol С~2,1>) см, маса тіла - (<$E68,8~symbol С~2,6>) кг. Під час проведення експрес-гастро-pH-моніторингу в групі із невдалою ерадикацією H. pylori середні значення внутрішньошлункового pH >> 5,0 од. установлено лише у 5 (12,5 %) точках вимірювань (40; 41 см під час уведення pH-мікрозонда та 60; 59 і 58 см під час виведення pH-мікрозонда), тоді як у пацієнтів з успішною ерадикацією H. pylori - в усіх точках вимірювань як під час уведення pH-мікрозонда, так і під час його виведення зі шлунка. У хворих із невдалою ерадикацією H. pylori відзначено статистично значущо менші (p << 0,05) показники внутрішньошлункового pH у порівнянні із пацієнтами з успішною ерадикацією H. pylori: min pH становив <$E3,6~symbol С~0,45> проти <$E4,8~symbol С~0,33>, max pH - <$E5,6~symbol С~0,56> проти <$E6,8~symbol С~0,16>, середнього арифметичного pH - <$E4,2~symbol С~0,61> проти <$E5,6~symbol С~0,28>, моди pH - <$E3,9~symbol С~0,76> проти <$E5,7~symbol С~0,3>, медіани pH - <$E4,0~symbol С~0,55> проти <$E5,5~symbol С~0,3>. Установлено тісний кореляційний зв'язок (p << 0,03) між успішною ерадикацією H. pylori та max pH (<$Erho~=~0,3>) під час проведення антигелікобактерної фармакотерапії, між успішною ерадикацією H. pylori та середнім арифметичним pH (<$Erho~=~0,27>, p << 0,05), між успішною ерадикацією H. pylori та модою pH (<$Erho~=~0,3>, p << 0,03). Висновки: експрес-гастро-pH-моніторинг може бути використаний як скринінгова методика для контролю ефективності антисекреторної дії блокаторів секреції хлористоводневої кислоти та прогнозування успішності ерадикації H. pylori. Під час проведення антигелікобактерної фармакотерапії необхідно, щоб комплекс показників внутрішньошлункового pH (за результатами експрес-гастро-ph-моніторингу) становив для max <$Eroman pH~symbol У~6,8>, для середнього арифметичного <$Eroman pH~symbol У~5,6>, для моди <$Eroman pH~symbol У~5,7>, оскільки для цих показників установлено тісний кореляційний зв'язок із успішною ерадикаією H. pylori.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.796 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Палій І. Г. 
Вивчення впливу альгінатів на стан постпрандіальних рефлюксів у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, С. В. Заїка, В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Український медичний часопис. - 2017. - № 5. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2017_5_35
Мета дослідження - вивчити вплив препарату гавіскон форте як представника групи альгінатів на постпрандіальний рН кардіального відділу і тіла шлунка та вираженість постпрандіальних рефлюксів у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів із ГЕРХ віком 52 +- 2,8 року, яким під час проведення добового імпеданс-рН-моніторингу виконано 3-годинну пробу з уніфікованим провокуючим сніданком. Встановлено, що гавіскон форте спричиняє стійкий антирефлюксний ефект, запобігаючи потраплянню кислого вмісту шлунка у стравохід, що триває протягом 2 год. Виявлено статистично достовірне зменшення кількості кислих і газових рефлюксів і підвищення рівня рН у стравоході в групі прийому препарату протягом 2 год після уніфікованого сніданку. Показано відсутність впливу препарату гавіскон форте на рН вмісту тіла шлунка, хоча й констатовано зниження рН в кардіальному відділі шлунка протягом 1-ї год після застосування препарату, що може бути пояснено частковою нейтралізацією та відтісненням кислого вмісту плаваючим рафтом у нижчу ділянку шлунка. Тобто препарат не впливає на рН вмісту шлунка та на його евакуаторну функцію, що надає можливість максимально зберегти фізіологічні процеси травлення в шлунку. Застосування альгінатів, зокрема препарату гавіскон форте, рекомендовано для ефективного лікування за наявності симптомів ГЕРХ хвороби як монотерапію у випадку легких випадків, та у комплексній терапії з інгібіторами протонної помпи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 462.019 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського